Устя (Ustia) – розташоване на лівому березі р. Пруту коло гирла р. Белелуйки, західніше Снятина. Топонім утворений від апелятиву устя праслов’янське usti (je): іменник "устя" є синонімом до слова "гирло".

Площа населеного пункту – Населення – 1260 чол.

Віддаль до Снятина – Перша згадка про село 1443 року. Знаходиться на висоті  У даний час Устя має 404 господарських двори та 1292 мешканці.

До 100-річчя з Дня народження Кобзаря, у 1914 році в селі насипано пам’ятну могилу-курган. Встановлено хрест на пам'ять про скасування панщини (1848 р.) і хрест тверезості ( 1879 року).

В 1853 р побудована дерев’яна церква св. Миколая.

В 1972 році відкрито пам’ятник жителям села, які загинули у Другій світовій війні,а в 1979 році - пам’ятник В. І. Порайко (12.Х.1888  – 25.Х.1937) – уродженцю села, державному діячеві, наркому юстиції УРСР, згодом репресованому у 30-х роках ХХ ст.

Після проголошення Незалежності України у селі 1993 року насипано "Могилу січових стрільців".

Село газифіковане. У населеному пункті діють: фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури на 300 глядацьких місць з вокальними чоловічим та жіночим ансамблями, сільська та шкільна бібліотеки. У селі є млин і пилорама (ПП "Тесляр"), крамниця від споживчого товариства "Запрутянське", дві приватні крамниці, ресторан "Колиба". На території сільської ради господарюють сільськогосподарські товаровиробники ТзОВ АПФ "Роднік", ПАПП "Вітамир", філія "Перспектив-Землепродукт" МХП".

Спортивну славу селу принесла футбольна команда "Роднік".

В селі діє загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів, осередок "Просвіти".

Люди села, його трудівники і герої – це найбільший скарб Устя.