ХРИСТОС ВОСКРЕС!

     З особливим піднесенням виголошує ці слова апостол Павло. І нині вони з особливою силою звучать над усім світом, бо переможений найжахливіший ворог усього живого – смерть. Звідки взялася смерть? Ми знаємо, що Бог створив життя, Бог смерті не створив. Причиною смерті став гріх, тобто спротив благій волі Божій.

     Бог з любові створив світ, з любові створив людину, з любові до неї заклав у неї Свій образ, бажаючи, щоб вона уподібнювалася Йому. Але для утвердження в людині сили волі дав їй єдину заповідь: не вкушати плодів із дерева пізнання добра і зла, застерігаючи, що спротив Його волі спричинить нестерпне зло як для самої людини, так і всього живого. "Бо в той день, коли ти з'їси від нього, – застерігав Бог, – смертю помреш" (Бут. 2, 17). Першою спокусилася жінка, прамати Єва, послухавшись слів змія-диявола, спокусила і свого чоловіка праотця Адама. Так через спротив волі Творця наші прародичі вчинили гріх, самочинно накликали на себе прокляття і розірвали зв'язок між землею, від якої взяте їхнє тіло, і небом, від якого отримали життя. А через розірваний цей зв'язок, спричинений гріхом, увійшла у світ смерть.

     Виправити, поєднати розірване, людина вже не могла. Це міг учинити тільки Бог. Але як? Він мав узяти на Себе спотворену гріхом людську природу зі всіма її немочами, крім гріха. І Господь це звершує зі Своєї любові до грішної людини: "Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне" (Ін. 3, 16). Посилає Сина Свого, щоби Він, будучи піднесеним на хресному дереві, на Себе взяв прокляття, що було на людині. Адже Він сам колись сказав через Мойсея: "Проклятий перед Богом усякий повішений на дереві" (Втор. 21, 23). Будучи піднесеним на хресті, Син Божий, Христос Своїми піднесеними руками поєднав розірваний зв'язок між небом і землею. Ціною Своїх страждань, ціною жахливої смерті на хресті Він зруйнував нашу смерть, знищив владу пекла і відкрив для нас дорогу до Свого Царства.

     Ця радісна звістка лунає нині над усім світом: Христос Воскрес! Смерть переможена! Спокусник-диявол посоромлений! Але пам'ятаймо, що він посоромлений, але не знищений. Він намагається панувати у світі й сьогодні закликає до принадних плодів дерева "пізнання добра і зла". Як колись спокушав Христа в пустелі через похіть тіла, похіть очей, гордість життєву, так і нині спокушає людство, і багато хто піддається спокусі як із простого народу, так особливо з тих, які вважають себе володарями цього світу.

     Тому терпить Україна випробовування через зазіхання ненависного ворога, від рук якого гинуть наші воїни, терпить через смертоносний вірус, що нині панує в усьому світі. Чи з ненависті карає Бог? Ні. Карає, як люблячий Батько, щоб отямити неслухняних дітей і навернути на шлях спасіння. Адже, на жаль, більшість сьогодні, віддавшись принадам цього світу, не усвідомлюють і не сприймають величі й суті Воскресіння Христового.

     Але Христос воістину воскрес. Тому апостол Павло з таким піднесенням виголошує: "Смерте! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?" Христос Своєю смертю подолав смерть нашу. Він наповнив радістю світ і людські душі. Воскресіння Христове – це основа нашої віри, нашої релігії, на що знову вказує апостол Павло: "Якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна: ви ще у гріхах... і якщо ми в цьому тільки житті надіємося на Христа, то ми нещасливіші за всіх людей. Але Христос воскрес з мертвих" (1 Кор. 15, 17-20). Вдумайтесь: навіщо ми терпимо страждання на землі, якщо нема вічного життя? Воскресіння Христове дає нам надію на наше власне воскресіння. Для нас, християн, тілесна смерть не страшна, бо прийде час, коли всі померлі воскреснуть. Страшна духовна смерть, через яку після воскресіння будуть вічні страждання.

     Пасха – це свято невимовної і неосяжної любові Бога до людини. Отже, і людина має відповідати своєю взаємною любов'ю до Бога і до людей. Тому великодня радість спонукає християн до особливих взаємин пасхальним піснеспівом: “Один одного обіймімо; промовмо: “Браття!” І тим, що ненавидять нас, простім усе ради воскресіння”.

     У ці святі Пасхальні дні щиро вітаю Всечесних отців і всю паству Православної Церкви України на Снятинщині, духовенство і вірних УГКЦ, сердечно вітаю голову міста і Снятинської територіальної громади, голову Заболотівської територіальної громади, а в їхніх особах увесь управлінський апарат і депутатський корпус та всіх покутян. Нехай Воскреслий Христос перебуває посеред нас у ці святкові дні і по всі дні нашого життя, нехай зупинить караючу руку, благословить душевним спокоєм і пасхальною радістю.