Торф’яні пожежі найчастіше трапляються в місцях видобутку або залягання торфу й виникають з причин неправильного поводження з вогнем, від розрядів блискавок чи самозаймання. Торф схильний до самозаймання, яке може статися при температурі вище 50 °C.

     Торф'яні пожежі рухаються повільно, по декілька метрів на добу, і відзначаються тим, що їх майже неможливо згасити. Вони небезпечні раптовими проривами вогню з-під землі і тим, що їх край не завжди помітний. Якщо ви, відпочиваючи на природі, почули характерний запах гарі, побачили , що місцями з-під землі просочується дим, а сама земля гаряча – це торф’яна пожежа. Торф вигоряє зсередини, утворюючи порожнини, в які можна провалитися й згоріти. Температура в товщі торфу, охопленого пожежею, більше тисячі градусів.

     При задимленні атмосферного повітря населених пунктів у результаті масових торф'яних пожеж рекомендується:

• намагатися обмежити перебування на відкритому повітрі, уникати тривалого перебування на відкритому повітрі рано вранці (у повітрі знаходиться максимальна кількість смогу) та у найспекотніший час доби. Дітям і вагітним жінкам слід відмовитися від тривалих прогулянок.
• слід тримати вікна зачиненими, особливо вночі і рано вранці. При відкритті вікон завішувати місця надходження атмосферного повітря (вікна, кватирки тощо) зволоженою тканиною і періодично її змінювати.
• по можливості використовувати у побуті та на робочих місцях системи кондиціонування та очищення повітря.
• проводити вологе прибирання в житлових приміщеннях і на робочих місцях; корисно також поставити в житлових та робочих приміщеннях ємності з водою, щоб підвищити вологість повітря.
• збільшити споживання рідини до 2-3 літрів на день для дорослих. Для відшкодування втрати солей та мікроелементів рекомендується пити підсолену і мінеральну лужну воду, молочно-кислі напої (знежирене молоко, молочну сироватку), соки, мінералізовані напої, киснево-білкові коктейлі.
• у разі виникнення симптомів гострого захворювання або нездужання (поява ознак задишки, кашлю, безсоння) необхідно звернутися до лікаря.
• уникати потрапляння під дію опадів, у випадку неможливості уникнення – за першої можливості прийняти душ.

     Головним способом гасіння підземної торф'яної пожежі є обкопування території огороджувальними канавами. Саму пожежу гасять шляхом перекопування палаючого торфу і заливання його великою кількістю води. Оскільки температура в товщі торфу, охопленого пожежею, більше тисячі градусів, вода, яка потрапляє на зону горіння з гори, випаровуюється, не встигаючи досягнути вогнища. Для ліквідації торф’яної пожежі необхідні дуже великі обсяги води.

     Продукти згорання, які утворюються внаслідок горіння торфу дуже небезпечні для здоров’я людей, оскільки вони є радіоактивними та негативно впливають на екологічну ситуацію.